Дощ падав і зригалася земля
Така ось не погода, а гроза.
Небо чорне, як дим.
Мені не спиться і не сняться сни.
Ніч. Грім. Пустота.
А ж раптом бачу на вікні - слова
Розмиті, не чіткі
Краплинки - зіроньки малі.
Ніч ішла мокрою ходою
Мій сум забираючи з собою.
За мить вийшло сонце
Торкнулось променем в моє віконце
І я подумала: яка краса -
Веселка в небі й тишина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255799
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2011
автор: Альбинка