Столітні нерви болі

Слова  не  допоможуть
думки  не  заспокоять
я  буду  тільки  твоїм
я  більше  так  не  можу..*

Сьогодні,як  і  вчора..
з  словами  я  прощаюсь
думками  лиш  хворію
з  турботи  засинаю..

Столітнім  нервам  важко
без  кисню  задихаюсь
об  стіни  руки  б"ються
про  це  ніхто  й  не  знає!

Слуга  життя  дрімає..
у  снах  всю  біль  руйнує..
він  молодець,звичайно
та  інших  не  хвилює..

Столітні  нерви  болі..
стискаються  у  груди..
їх  вже  не  зупинити
по  всьому  тілі,всюди..

Слова  не  допоможуть
думки  не  заспокоять
не  вирватись  з  застою..
не  допоможе  навіть  зброя!...

*  Йдеться  про  солдата,який  покидає  Батьківщину,прощається  з  коханою..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255879
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 25.04.2011
автор: edgardinho19