Коли велетенські крила
Піднімуть тебе у небо,
Отримаєш змогу бачить
Кохання мого сліди.
Вони – то незвичне серце,
У архіпелазі острів,
Якого тепер довіку
Володар єдиний – ти!
Цей острів не вкриє снігом,
Його не зруйнують хвилі,
Там всюди цвітуть волошки
Й панує весь час весна.
Народжений землетрусом,
Твоїх почуттів природних
В буденному морі штилю.
Навіщо й за що?! Хтозна…
Якщо велетенські крила
Нестимуть тебе над морем,
Розрадять тоді Сирени,
Ти чутимеш їх пісні.
А я на світ сходу сонця
Перлиною дна морського,
У краплях води солоних,
В долоні впаду твої…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256195
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2011
автор: L.S.