Політ душі
Це як на крилах
Не в пошуках приємних почуттів
Летиш туди
Де чистий, синій вирій
Й не думаєш
Про вартість будніх днів
І вся земля
Вона, як під ногами
Непотріб - пил
Що струшуєш із них
Залишиться усе за нами
А добре й зле
Усе іде у слід
Хоча і кажуть добрі люди
Що не забудуть нас уже
Та я не вірю
Що так довго
Хороша пам*ять
В серці їх живе
Політ душі - це коли знаєш
Що комусь треба
В світі цьому ти
Так, є у людей
Те, що нам не видно
Ніхто не скаже нам про це
І тільки Бог, лиш він єдиний
Він завжди бачить серце
Навіть тих
Хто каже "люблю"
А в душі ненавість горить
Звичайно, не така
Що хоче вбити
Просто не хоче
Удвох із кимось жить
На цій землі
Політ душі - це коли є
Кому сказати
І слово й думку
Що на устах давно лежить
Так хоче вже від серця відірватись
І запитати
Чому воно болить-горить?
Чому йому так сумно
Геть самому жить?
Лети і пам*ятай
Є завжди люди
Вони в твоїм житті
Як квіти на сирій землі
Вони, яскраві, ніжні, незабутні
Не затопчи тих
Котрим так треба ти
Лети й не забувай
Що ти також, як квітка
Якщо ти ще цвітеш
Й обличчя не в землі
А якщо й так, то все одно
Є точно хтось
Хто тебе любить
Що знає твій політ душі
І баче завжди тебе наскрізь
З тобой живе
І так чекає
Що скажеш
Ти Йому про все
Він, чи вона
Є хтось хто жде тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256232
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2011
автор: Тимофій Нагайчук