Збуджена,нервую,трохи притоптую на одному місці, видихаю шалено білу пару в холодний простір.Я чекаю. Однієї миті ти прийдеш,щоб дізнатись правду.
Однієї миті
Навкруг по вулиці спадає листя - типова київська осінь.Сірі асфальтовані шляхи,вкриті туманом,шурхотить підошва,коли наближаєшся.Ідеш по гравію - ти не любиш дороги.А я ,мов маленька дівчинка- то червонію, то розплющую широко очі, щоб вловити кожну рисочку,бо через тріпотіння бідного сердечка зовсім не чутно інших звуків.(Не чутно більше нічого)
Я стою в тумані. На перехресті. Біля світлофора. Але він не робить. І навкруги повна тиша...і туман. Біле марево. Я стою і чекаю. я чекаю на тебе .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256250
Рубрика: Нарис
дата надходження 26.04.2011
автор: LIRA