Так було,так,мабуть,завжди буде
Поки час не втомиться іти:
Дні тектимуть без отого чуда,
Що для мене став віднині ти.
Будуть ранки гріти самотою,
Зорі холодитимуть вогнем,
Буде серце жити лиш тобою,
Кожним подихом і кожним днем.
Як би не хотіла я забути,
Очі знов шукатимуть тебе,
Бо від тої ніжної отрути
Серце порятунку не знайде.
Бо тобі я віддана до краю,
Бо любов свою,як воду п'ю,
З іменем твоїм я засинаю,
З іменем твоїм щодня встаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256259
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2011
автор: Просто Тетяночка