Повсюди шастають прудкі комахи,
Спішать загинути від капця вже вони
І дійсно хтось із них таки невдаха -
Такі малі живуть кочівники.
Їм вічно мало - ще чогось би з'їли,
Нагліють тихо і упевнено ідуть,
Бо ніц втрачати - й так вони би згнили:
Лиш тільки благодать поможе їм заснуть.
Постійні перегони, бійки за прожите,
Подібно до людей плетуть собі байки...
Невже тарган людиною був зшитий?
Невже недобрих перетворять на таких??
16.04.2011 року Сокаль
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256284
Рубрика:
дата надходження 27.04.2011
автор: jaryj