Сентименти

Облетіли  зів’ялими  листями
У  парку  наші  з  Вами  побачення,
Що  згорають  вогнями  барвистими
І  не  мають  ніякого  значення.
Серед  лісу  колишньої  грації
Заблукала  утома  з  напругою,
І  всі  Ваші  словесні  овації
Стали  суму  моєму  наругою:
Над  моїми  всіма  сентиментами,
Над  моєю  наївною  совістю.
Я  ж  писала  для  Вас  компліментами
І  вважала  Вас  довгою  повістю!
Та  вітри  засвистіли  арбітрами,
І  зів’яли  із  листям  побачення,
Що  згорають  у  вогнищі  відрами
І  не  мають  ніякого  значення.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256311
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2011
автор: Ла Ла