Я хворий Вами…. цей солодкий біль
Мені тривожить, так бентежить душу…
Думки свідомість вяжуть, наче хміль
Сказати можу..., чи, мовчати мушу ?.
Ваш погляд завжди в серці бережу,
В снах обіймаю, пригортаю ніжно…
Я так боюся перейти межу,
Де виправляти вчинки буде пізно…
Ламаю стіни власних Почуттів
У вітра прошу остудити скроні
Я - лист осінній, мабуть, у житті,
Що хоче обігріти Вам долоні.
Каштани запалили ліхтарці,
І верби розпустили свої коси…
Весна - пора кохання та митців,
Але чому на серці грають роси?
Чому у долі є твердий закон -
Людина має у житті страждати…
О, як жаданий, Ваш душі полон,
Чи зможу я про все це розказати….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256394
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2011
автор: Степ