Тихою тінню крадеться тремтіння мені в колінях
Пишеш листи хоч і знаєш ти, що нічого не змінять
Лякають утрати і важко грати - чи тут чи вдома
Думок табун, на мріях табу - майбуття не відоме
Руйнують миші жахливу тишу - і ще більше лячно
І шахи долі змінили колір - бо ми ж їй не вдячні
Дають - то бери, без правил гри, більше точно не буде
Хай у серці страх... та триває гра, ми в ній просто люди
Крізь сотні зим ми ті долі призи випускаємо з рук
А нові надії уже не діють, бо програно гру
А може і ні, і ти скажеш мені, що все як було
Що мрії на двох, що зводив нас Бог, і що в серці тепло
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256398
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2011
автор: MC_Yorick