Чуєш мамо, пробач.
Вбиваючи той біль у серці,
Не розумієш , що робиш боляче іншим.
Те найсвятіше , що є у душі
Все одно перемагає.
І я все частіше відчуваю смуток за те,
Що я зробила.
А я хотіла любові , поваги
І простого людського щастя,
Але чомусь я не помітила цього,
Лише одне нещастя.
Мамо, чуєш ,не вбивай,
Чуєш, мамо, чуєш, я хочу жити.
Хочу побачити той світ,хоч який він є,
Дуже хочу.
Відчути солодкий присмак сонця.
Навік поринути у прекрасний спів птахів.
Невпинно насолоджуватись чистими
Джерельними водами,
Але цього не буде ніколи.
Мамо , чуєш дорогенька не вбивай, чуєш.
Я зроблю все , що ти захочеш.
Тільки не вбивай, чуєш,не вбивай.
Я тебе буду любити.
Та навіть ,готова за тебе померти,
Якщо це буде потрібно.
Прошу, лише не вбивай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256413
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2011
автор: Колос надії