Я хотіла жити,
А світ все знущався.
І жадала вмерти,
Та він лиш вагався.
Не живе надія в серці і душі
Очі вже потухли, почуття не ті,
Бо чомусь, мій світе, ми такі чужі,
А вуста дівочі , як вода німі.
Не зустріну сонця, ранішню росу,
Не загляну в очі й душі пустоту.
Залишаю всім я вічну ту красу
Підіймаюсь в небо, десь у висоту.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256414
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2011
автор: Колос надії