Народжений із чистою душею,
Завжди хотів злетіти в небеса
Для того, щоб побути наодинці,
Щоб зрозуміти сенс свого життя...
Слуга він Божий, хлопець добре знає,
Але лиш батько не дає йому
Побути з Богом вічно дорікає,
Навіщо це потрібно і кому?
Лука не хочу бути тим тираном,
Бажає він, щоб мир був на Землі,
Як піде з дому, зникнуть болі рани
На тілі, і в самотній тій душі...
Йому здавалось, що життя прекрасне,
Що щастя на руках його несе,
Це все міраж.. Лука такий нещасний,
Побачив, що навколо все гниє...
Не довподоби хлопцеві жорстокість,
І мріє, щось змінити на Землі,
Вирішує він віднайти свободу,
Яка закута у людській брехні...
Пройшли роки, вже не мала дитина,
Він розумів, що сенс його життя,
Не просто так бродити у безлюдді,
А помагати, де царить біда...
Добро творити - це звчайна справа.
Ти лиш повір і дійдеш до мети.
Хай у житті відступить чорна гама,
Усе що забажаєш зможеш ти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256437
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2011
автор: Alexander Marchuk