Кудись ішла по полю

Кудись  ішла  по  полю
Широкими  межами...
У  серці  стільки  болю
Хоч  край  бери  ножами.

Дивлюся,  а  скрізь  тихо
Та  біль  чомусь  жевріє
Позаду  суне  лихо,
Надія  в  серці  мріє.

Я  мовила  словами:
Кохання  не  померло.
Заплакала  сльозами
Спинилась  і  завмерла.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256534
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2011
автор: Колос надії