Сонце топиться в зеніті
В небесах безкраїх,
А у чистім полі вітер
Щось собі співає.
На кларнеті і фаготі,
На віолончелі
Розсипаються на ноти
Солов’їні трелі.
І на трав’яні покоси,
Поміж верболози
Випадають чисті роси
Як дівочі сльози.
На галявинах суничних
Шовкова покрова
Залишає в серці вічну
Музику любові.
В синє небо задивитись,
На ліси строкаті,
Тільки жити і любитись
В Божій благодаті.
Так буває лиш порою
На початку літа,
Можна вмитися росою
І життю радіти.
Хай несуть мажорні дзвони
Радості мотиви
І молитву до ікони
Пресвятої Діви.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256763
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2011
автор: kalush