Вам так здалося! Ви не люди, хто ви?
Кому потрібні у самотні дні?
Ви лиш прислуга, ви паршиві гноми,
Що вам потрібно в тиші й пустоті?
Ви темні сили і в пітьмі ховались,
Але у мирний час тече ріка.
Ріка із крові, з мертвої сваволі,
Червоний прапор майорить в руках...
Ви смерті слуги, демони й убивці
Людей вбивали гріх ваш на душі.
Чому б вам не піти із лав прислуги,
Ви служете брехні і темноті...
Ви світ прогнали через хмару страху,
Не давши шансу знищили життя,
Моліться люди, прийде янгол з серцем,
Таким чистеньким, як сльоза дитя...
І день настав прийшов той янгол честі,
Який то зло, затисне в тихе дно!
Не буде більше правити осердя
І сталь зламалась, людям все одно...
Нам залишилося молитись тільки Богу,
Щоб янгол не губив і не карав...
В честь Романа Шухевича (1907 - 1950 рр)
Справжнього Героя України...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256865
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2011
автор: Alexander Marchuk