ДАРУНОК СВЯТИХ

Зустрічаються  двоє  -
То  на  щастя,  чи  ні?
Час  гортає  сувої
Нами  пройдених  днів.

Незагоєні  рани
Нам  у  душах  гірчать,
У  пустелях  омани
Сотні  серця  розп'ять.

Повертається  спомин
У  домівку  душі,
Проганяючи  втому
В  ритм  холодних  дощів.

Хай  хоч  небо  жбурляє
Сонми  в  нас  блискавиць,
Як  обоє  кохають  -
То  не  впасти  їм  ниць!

У  одвічнім  двобої
Безнадії  і  мрій,
Де  закохані  двоє  -
Зірка  щастя  вгорі

Осяває  стежину,
По  якій  вони  йдуть,
Аби  злитись  в  єдине
І  знайти  власну  суть.

Неземною  красою
Світ  нам  стелить  до  ніг.
Йтиму  разом  з  Тобою
По  дорогах  усіх!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256947
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2011
автор: валькірія