Розірвати нитку…ні, наш товстий канат,
Який плели з тобою ми у снах
Щоб потім знову,з кимось іншим,
Почати плести щось нове…
Можливо в нас не якісні нитки були
Чи якось ми не так плели?
У всьому винні ми і наша схема
І наший старт,з якого почали.
Ну а тепер усе воно гниє, псується,
Смердить і жовчю льється
А ми того не помічаєм,
Вдаєм закоханих і граєм.
Але ж не все життя отак сидіти
Маріонетками у світі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256965
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.05.2011
автор: Квітка полонини