Вона і Він… що може бути кращого в житі, але ця історія розпочалась зі сльозів , розпачу і страждання.
Настя в своєму житі була досить зайнятою людиною робота , навчання, будені справи, а часу на приватне життя не вистачало. Вона розчарувалася в прекрасному, думала , що в суспільстві більше нічого того не знайде , що радувало б серце.
Та одного прекрасного дня дівчина зустріла здавалося б єдиного та такого жаданого хлопця , Олександра , а для серця клаптик неба. . .
Але для неї він був лише друг про щось більше вона і не хотіла думати. І як не дивно взаємності ніякої.
А хлопець був ладен носити дівча на руках, він був закоханий у неї без тями й у кожному своєму слові Боготворив її . І кожну хвилину,яку він проводив поряд з дівчиною обіцяв собі , що буде ладен відати за неї своє життя, але Настя з часом зрозуміла, що не хоче втрачати такого друга і пообіцяла допомогти йому в житі.
Настя не хотіла образити Олександра, але зробити боляче іншим вона не могла, з великою душею яка була розкрита всім це було просто не можливо. Настя пригадала, що в неї є подруга яка досить довго дівувала. Ірина була спокійна , чутлива, ніжна і дуже хороша людина, яка вислухає і дасть пораду.
Та Насті вдалося здавалося неможливе вона познайомила таку сором’язливу Ірину та скромного Олександра. Молоді люди спілкувались, так вони знайшли спільну мову. Ірина повідомляла свою подругу про зміни в стосунках між нею і Олександром. А одним сонячним днем Іра неначе опинилась на сьомому небі від щастя. Її щастя було в тому, що хлопець запропонував її одружитися.
В підготовці до весілля Настя допомагала своїй улюбленій подрузі. І ось настав той день Ірина неначе принцеса огорнута мільйонами зірок і вона була найпрекрасніша, сльози щастя на очах і почуття безмежного кохання. І він коханий стоїть перед нею такий жаданий і закоханий.
Розпочались весільні розваги, гості пили, гуляли, молодята танцювали свій перший танець. І коли всі співали, жартували нікому в думку й не прийшло що Олександру ножами ріжуть душу, і він такий втрачений підійшов до Насті і відвів її свою душу. Він сказав їй декілька слів, які вона не забуде до кінця своїх днів.
Так це була інша сторона медалі його душа хоча і серце з великим примусом належало Ірині, то … душа завжди буде тільки з нею… його Настею.
P:S Не втрачайте коханих…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257251
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2011
автор: Колос надії