Я сходжу із глузду, а ти – на наступній.
Чому ж усміхаєшся звабі підступній
І просиш краплину узвару хмільного?..
Ти хочеш зі мною?.. чи випити з мого
Шаленого серця усе божевілля?
Бо знаєш – на ранок не буде похмілля, -
Лиш сяючі очі та стан ейфорії,
Приємні думки, що зсередини гріють…
Навчишся радіти, когось дивувати,
І буде цікаво – ніколи не знати,
Що станеться далі, бо бачиш напевно –
Ніщо не буває у світі даремно!..
Ти хочеш до мене по явній причині –
Лише божевільні бувають щасливі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257258
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.05.2011
автор: Анна Дікс