чому він
Мов панацея від спільноти.Від суспільства.Від людей взагалі.
Хоч ,позаяк, в сп'янінні ,до голови закрадаються гидкі помисли, огидні думки.(серце відлунює алкоголь в крові:"Це нічого не змінить")
Але то тільки тоді.
Так думаючи й стрічаючи новий день .я наче щаслива.
(ненароком зустрінусь поглядом з чиїмось обличчям в дзеркальній поверхні.то не я. я - не знаю її.але вона все ж починає говорити до мене)
- Ну то нехай так і буде.А все інше забереш із собою в могилу.Ось твоє життя і є театр. Одна маска за іншою.Аби не згубити,аби не забути ,аби не змішати...
(серце відлунює алкоголь в крові:"Це нічого не змінить")
Лякає те що можу згубитись..(та невідома- у відображенні - вона права)..зовсім.Розіп'явшись на маленьку та більшу брехню...Заливаючи серце огидою...
((серце .відлуння ."нічого "))
(вона знову говорить до мене)
- .. . Заливаючи серце огидою...І не думати як ти хочеш його ,коли він просто бере тебе за руку.Обіймає..торкається долоні. Навіть не уявляла,а зараз..
Все інакше зараз...й інакше буде
(алкоголь нічого не змінить)
а серце відлунює
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257303
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.05.2011
автор: LIRA