Живе доня у столиці,
Та й горя не знає.
Щонеділі із села їй
Торби посилають.
Свіже масло,сир,сметану,
Ковбасу і огірки,
М’ясо,яйця,мед і сало-
Все для рідної дочки.
Тягнуть якось важкі торби
Батьки по перону,
Раптом поїзд став рушати-
Батьки до вагона.
З переляку ледве встигли
Все туди запхати.
Відсапнулися, і в батька
Питається мати:
А куди пішов цей поїзд?
Можеш ти сказати?
Ти ж кричала:-Давай швидше,
Я не встиг спитати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257413
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.05.2011
автор: Galina Udovychenko