... поки він намагався заснути у своїх снах,
хмільний ранок приходив до тями на його грудях,
підвіконня допивало останні краплі дощу
і сонце накладало компреси на геть бліду уяву.
За межами себе було гарно, але не холодно-
розбите скло збивалось в долю звичайної людини
а п'ятихвилинний рум'янець віщував ще тисячу віршів.
Я бачила його безсоння з заплющеними очима,
я римувала його ім'я надто захоплено
і зчитувала спокій з холодних долонь
людини, чиє тіло складалось з сухої абетки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257439
Рубрика: Верлібр
дата надходження 03.05.2011
автор: Biryuza