Щось раптом різко задощило –
Послався вересень до ніг.
Так несподівано й вразливо
Ступила осінь на поріг.
І волошкове наше літо
Вже відлетіло, відгуло…
Я все забула б, ох, якби-то
Тебе в тім літі не було.
Росою чистою омите,
Зіткане з сонця і дощу,
Недоторканне, чисте літо
Я несказанним залишу.
Ридає гірко, жалісливо,
Тремтить обірвана струна.
За те, що так тебе любила,
Чи я прощу собі сповна?
2002 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257695
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2011
автор: Тамара Шкіндер