Сповідь зрадженої

Ділив  ти  те,  чого  не  мав  усі  ці  дні.
Лише  собі  повік  я  вірна  буду,  обіцяю.
Гру  виграно:  ти  -  нуль,я  –  на  коні,
А  я  не  Бог,  запам’ятай  -  я  не  прощаю,

Бо  тільки  він  терпить  всі  промахи  твої..
Поки  я  тут,  в  вогні  моїх  очей  ти  грійся,
Покірно  прикладай  до  ніг  уста  свої
Й  не  бійся  ти  своїх  бажань,  а  моїх  бійся.

Тривог  і  болю  прояви  змив  час  немов  вода,
Коли  і  падала  далеко  вниз,  так  і  таке  бувало..
Вставала,  далі  йшла  і  памятала  про  слова:
Минуле  не  шкодуй,  воно  ж  тебе  не  шкодувало.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257843
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2011
автор: Саша Кучреек