Інколи я відчуваю що я ніхто
так пусте місце в світі цьому
в Італії кажуть на це "бо" чи "мо"
а я ніяк не знаходжу дому
дивлюся кудись мабуть що вперед
хоча мене там ніхто не чекає
життя не здається для мене мед
моє "хочу" тут перед вами вмирає
я знаю що можу але маю страх
ніхто не повірив у мої очі
порожньо чомусь є у моїх руках
і сам засинаю у темряві ночі
так просто вказати це місце твоє
на інше ти просто не маєш права
і воду з криниці ніхто не поп'є
чомусь завойована твоя держава
ти плачеш я плачу рікою сльоза
собі збережу на останок зізнання
я проти системи для себе я за
щоб завтра здійснили всі мої бажання
так просто не просто я стану німий
для мене зникає прийдешнє сьогодні
моє серце мертве і дух мій убий
і правдою люди не стали голодні
6.05.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257886
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.05.2011
автор: КРІПАКОС