Вони просто вишні…
Червоні ледь-ледь перестиглі.
Торкають одна об одну, коли говориш,
Чи язичком оближеш вуста…так вітер мені співав…
Вони просто хвилі…
Нічної стрімкої води сила.
Не волосся , а темношкірі змії поволі
Переливають в любовному озвірінні лискучий сплав…
Вони просто очі…
Мов вікна у притінений садок…
З-під оксамиту вій сором’язливо зиркають
На тих … мені мовчали статуї величних мармурових пав…
06.05.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257963
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2011
автор: gala.vita