Сум огортає тиху хату,
Серце від болю аж пече.
Своїх синочків бідна мати
Скільки ночей вже марно жде.
Невже вони її забули,
На серце туга налягла.
А, може, совість їх заснула.
Не зна, сердешная, не зна.
Чита молитви бідна мати,
Щоб вберегти їх від біди,
І виглядає соколяток,
Яких так пестила завжди.
Ой, схаменіться, любі діти,
І приїздіть, поки жива.
Вона єдина у цім світі
Завжди бажає вам добра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258008
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2011
автор: Galina Udovychenko