Очікувань залу нарешті покинув ти,
Зібравши в валізу кохання і роки.
Мабуть, вже набридли байки самоти,
Тож час вирушати до станції «Спокій».
На поїзд ти сів «Наша Помилка - Київ».
І чай заварив із зелених думок.
За вікнами вітер і сумніви виють,
Та ти вже до щастя зробив перший крок.
Втікає щодуху від смутку експрес,
Лікуючи душі розбиті в вагоні.
І сумнів останній за обрієм щез.
Чекаю тебе я уже на пероні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258013
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2011
автор: Ірина Дубейко