Руїни…
Гострі башти й тіні…
Чорне дерево крізь туман…
О, якби це був тільки обман!
І круглий місяць…
Накрапає дощ…
Цей замок колись обвивав плющ…
І ліхтарі розбиті на дорозі,
Лиш пес чекає мене на порозі –
Єдиний, хто лишився після війни.
За містом – кладовище,
Там – наші воїни.
У гіллі вітер свище…
Червоні плями на камінні…
І світ чекає мого повеління.
Щастя – сни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258046
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2011
автор: Ксенія Валері