Зимовий день. Морозний вітер повіває,
Блищить блакить безмежна чиста в вишині,
Яскраво сонечко на тлі небеснім сяє
І ніжно-ніжно посміхається мені.
Теплом голубить, пестить промінь сонця вії,
Морозний вітерець пощіпує лице.
Земні простори вкрили білі сніговії.
Я хочу зберегти зимовий вигляд цей.
Мерщій іду, спішу в засніжені простори,
Хрумтить пухкий біленький сніг у такт ході,
Горобчиків в густих кущах співають хори,
І вітер коливає віти молоді.
Прозорий гай попід снігами ледь чорніє,
На сонечку яскріє сніговий покров,
Ялини лапи із-під снігу зеленіють,
Ріку дзеркальним льодом закував мороз.
Відволіктись від краєвиду не наважусь:
Засніжені поля, блищить на річці лід.
Вбираю красоту зимового пейзажу,
І збережу в душі цей мальовничий світ.
21 січня 2011 р.
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258067
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.05.2011
автор: Martsin Slavo