Торкань присутність ще незаймана,
Фантом фантазій, цнота сподівань,
Лиш на долоні з ліній ламаних,-
Ледь видима - незвіданих бажань.
А сни … Вони як пух розвіються,
І проростуть кульбабками в маю,
Не нарікай на долю і не гнівайся,
Тамуй прийдешнім серця печію.
Вдихнути світ, сплативши мито,
(Світ не зловив… Йому несила),
В долонях яблука доспілі літа,
Неси, не боячись, що буде злива.
Минеться…В журавлинім клині,
У горобиновій пожежі восени,
Здіймусь і я, у зосенілій сині,
Хтось скаже:« Ось, дивись,- Вони».
***
навіяне віршем:
svit "твої фантазії і марення…"
***
твої фантазії і марення
ще віднайдуть свойого втілення
і журавлиний клин до вирію
літа потягне восени
а дріб"язки-дещиці марними
здадуться з тих де щось хотіли ми
в минулому що висне гирею
марою пхається у сни
тягар минувщини... пусте воно...
є сьогодення - до прийдешності
ну що минуле... порожняк вночі...
відгуркотіло-загуло...
ще стільки ряднами розстелено
стежин... хоч їх пройди хоч вештайся...
та от в минуле - аж ніякочки!..
воно - за ґратами... за склом...
***
ID: 257894
Рубрика: Вірші, Присвячення
дата надходження: 06.05.2011 02:45:34
© дата внесення змiн: 06.05.2011 13:42:34
автор: svit
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258075
Рубрика: Присвячення
дата надходження 06.05.2011
автор: Лана Сянська