Часи жорстокості усе минають,
Лишають у історії тяжкі сліди,
Бої за виживання ці тривають -
Нема ні спокою, ні їжі, ні води.
Життя іде. Лиш точить мирний атом,
Висвічує рентгенно нам нові шляхи,
Посюди пустки і зчорнілі хати
Помстились за пороблені гріхи.
Життя іде і викид в атмосферу
Так солодко возноситься у вись.
Живи у постмодерно-дику еру -
Від щастя і від болю подавись!
Життя іде, а може краще вмерти,
Ніж мучити усіх і мучити себе?
Ніхто з нас не оцінить того герцю,
Який так точить ця Земля усе.
02.05.2011 року Сокаль
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258284
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.05.2011
автор: jaryj