"Заплутана історія з життя",
- могла б я так назвати наше щастя.
То вірні, то холодні почуття,
підклав би щось мяке, як знав де впасти...
То очі не подобались твої,
то серце рвало струни, щоб зуsтрітись.
Німіли руки-рученьки мої,
коли до тебе, милого, летіли.
Чомусь не відчувала я любові,
мабуть, ти мною геть переболів.
Для тебе я пролила скільки крові,
щоб ти весну щасливую зуsтрів
Зуsтрів, і написав в моїх думках
історію Ромео та Джульєтти.
Та тільки це кохання на словах,
які не зарифмуєш геть в куплети...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258367
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2011
автор: Ліна Біла