Легкокрилі літаки
Над асфальтом закружляли –
Легкокрилі голуби
Моє серце звеселяли.
Так довірливо із рук
Вони брали хлібні крихти,
Доки не з’явився крук…
Туркотіння вмить затихло.
Крилами змахнув –
Ураз полетіло чорне пір’я.
Білий день у той же час
Обернувся в надвечір’я.
Метушились голуби,
Розлітались хто-куди,
А провісники журби,
Смертоноснії клуби
Вслід за ними побрели.
І замовкло місто жваве,
А сороки рознесли
Вже по світу чорну славу,
Біль наш і самопрокляття.
Дріт колючий, мертву зону
Й траурне Вкраїни плаття
Пам’ятатимем до скону.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258428
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.05.2011
автор: Театралка