Ми щезли вмить, одразу, непомітно,
Залишились лиш тіні наших днів.
Годинник відміряв одноманітно
Хвилини нездійсненних дивних снів.
Як страшно залишати те, що любиш.
Все змінюється завжди – ось біда.
Не знаєш що здобудеш, а що втратиш.
Все має сенс, у всьому своя правда.
Шукати скрізь, завжди, неспинно
Те, що близьке, без чого важко жить
І віднайти колись. Як дивно,
Для нас безцінна та одна єдина мить
Серед облич байдужих, непривітних
Знайти хоча б одне усміхнене тобі
І відчуття одразу всім помітні
Озвуться в серці і твоїй душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258439
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2011
автор: TaTa_Li