Ідеш - іди…

Це  не  зима  ввірвалася  у  літо,
Це  не  гроза  з  безхмарних  височин...
Це  зради  ніж  мені  у  серце  вбито
І  я  стою  між  натовпом  -  один.

Скажи,  чого  тобі  не  вистачало?
Скажи,  чому?..  Та  краще  -  промовчи.
Ще  вчора  сонце  для  обох  вставало,
А  нині  -  морок  вдень,  як  уночі.

Ти,  просто  так,  мене  штовхаєш  в  прірву,
Ногами  топчеш  світлі  почуття;
І  я  не  знаю,  як  із  серця  вирву
Частинку  віри,  часточку  життя...

Ідеш  -  іди!  Іди  й  не  озирайся.
Затисну  серце  -  мусить  перейти.
Лиш  потім  не  шкодуй,  не  плач,  не  кайся,
Не  нарікай  -  вже  спалено  мости...
17.11.2008

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258500
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.05.2011
автор: Salvador