́́Скуйовджені столітні граби
Гойдають шепіт самоти,
та плаунів стрункі свічада
Гаптують в гущі килими.
І сновигають сонні птахи,
Що стрепенулись від вітрів,
Забувши свої звичні страхи,
Зринають з терну островів.
Застуджено зоріє небо,
Збирає подихи лісів,
Переливається відзвоном
Краплинок свіжості п’янким.
Ранкові заіскрились далі,
Заграва сонячна, витка,
Вдягає ліс у теплі шалі
І нічка стомлено зітха…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258652
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.05.2011
автор: Вікторія Гончарова