Вистукують тактом колеса в дорогу:
- Забудеш печалі, забудеш тривоги.
Дивлюсь у вікно, де осінній пейзаж,
Приховав між дерев силует твій міраж.
Тікаю від смутку, ховаюсь від себе,
Та бачу, що в цьому не має потреби.
І навіть пречисте, осяяне небо
Всміхнулось очима, такими як в тебе.
У відкрите вікно вітерець залетів
І твої призабуті слова шепотів.
А потім, зухвалий, погладив волосся
Руками як в тебе, мені так здалося.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258984
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2011
автор: Надія Гуржій