Так мріяла, літала високо у небі...
І не потрібно більше їй століть,
Щоб зрозуміти до кінця чого їй треба...
Не в змозі зупинити хоч на мить
Той плин життя, яке біжить нестримно
І дивлячись у тил своїх розчарувань,
Вона живе тримаючи надійно
У серці тих, хто сповнений бажань
Залишитись в важкий період поряд
Не зникнувши в тумані самоти,
Щось обірвалось і той впертий погляд
Зник із її обличчя правоти...
І не зневірившись прямує до вершини
Хоча зустріла щастя ще внизу...
Шукає видуманий ідеал людини
Омившись від свободи у грозу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259152
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2011
автор: Цілковито незалежна