А дощ змивав з акації меди,
Холодний вітер розплітав їй коси.
І день у день краплинами слідив;
Немає бджіл, притихли злющі оси.
А дощ змивав з акації меди,
Кому яке до нього, бачте, діло.
Плескав в долоні, з виляском ходив,
Немов господар по двору уміло.
А дощ змивав з акації меди,
Зухвало обсипався бляклим цвітом.
Грозився сонцю:- В хмарі підожди!
Бо знав : на п'яти наступає літо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259224
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2011
автор: Надія Гуржій