Пробач мені, мамо, що я народивсь,
Пробач і сестрице, що злюся.
Я сам вже без себе - я занапастивсь,
І скоро із цим вже змирюся.
Я скоро поїду і гірше, мабуть,
Що прірва ще більша між нами.
Таланти мої чужаки розкрадуть,
Не лишать нічого для мами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259338
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2011
автор: Андрій Конопко