... фінал розмови схожий на випадковий вузлик-
ще вчора тягли за ниточку і тобі подобалось йти.
В лютому казки схожі на давно забуті спогади,
а СНІГОВА королева більше не вірить в людей-
вони не здатні вигадати щось окрім власних проблем.
З усіх сил намагаюсь зібрати в собі зграю хмар
і можу йти до тебе, прикинувшись мовчазною й байдужою.
Зернята давно загублених нами мрій не проростуть дотиком...
За дві відстані до світанку минають оманливі зливи,
проливається тінь зими на підвіконня і знову лютий...
В лютому королеви перестають бути сніговими і чекають,
а ми все в"яжемо вузли і
самі стаєм вузлами на стрічці власних сподівань...
якось взимку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259636
Рубрика: Верлібр
дата надходження 14.05.2011
автор: Biryuza