Крізь часу плин і вир стихій
Йдуть тіні хлопців, що колись
Вернутись з бою не змогли.
Киває їм в журбі святій
Гіркий полин.
Лежить в широкому яру
Холодний вранішній туман...
Де вила вогняна чума
І кров бійців кропила ґрунт –
Червоний мак.
І так течуть собі роки,
І сльози сохнуть у імлі.
Зростають посеред полів
Червоний мак, гіркий полин –
То біль землі.
Травень 2011.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259738
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 15.05.2011
автор: Ігор Бринцев