Я швидко шкандибаю проти вітру північного
І оголяю свої плечі, янгольскі крила,
Я маю все і все це навічно,
Говоріть, говоріть, а я власна повія.
Вітер знімає ситцеву сукня із тіла,
Я поховаю всі принципи в могилі,
Це все потрібно для плотського діла,
Це все потрібнео у другій станині.
Крок залаштунки: Ave, святині!
Ave, повії жертовного зла,
Ave всим тим, хто заради неї погине,
Ave мені, я - її цар...
Цнотливій цій чарунці, Ave!!!
Стихлому вітру її надогану,
Повія чистилища нова провина,
Я її диявольський бог, я її бі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259763
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.05.2011
автор: Даша Піддубна