Отава

...а  я  не  просила  жодного.
І  жоден  не  став  у  стрій.
Молися  зі  мною,  подруго,
Мій  голос  такий  слабкий.

Так  звично  запахло  порохом,
Неначе  він  вже  вбивав.
Орфей  із  обличчям  ворога,
Володар  п'янких  отав.

Але  як  покличе  порухом
У  вир  спопелілих  днів-
Молися  за  мене,подруго...
бо  я  не  згадаю  слів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259782
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.05.2011
автор: Ольга Кричинська