Світанок прокидався серед трав,
Росою вмивався,землю цілував,
Лиш тишу рушив шум гаїв.
І загуляє сонце щедрими полями,
Дитинством запахне й золотими хлібами,
Візьмуть за душу акапелли солов’їв.
Я побіжу ногами босими
Навипередки з вітром лугами й верболозами,
Впаду в різнобарв’ї пишного квіту.
Затріпоче поряд крилами лелека,
Думки затьмарить п’яна спека,
Хай завжди буде літо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259932
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.05.2011
автор: Ендрю Мітін