Котиться мною хвиля, тремчу…
Липнуть червоні пелюстки,
На шкіри парчу…
Вся в позолоті ранкових ілюзій,
Вологі твої долоні жадібні
Довірливо труться…
Серце гупає, звіром в тенетах б’ється,
Пазурі нерви гострять…
Я в лоні вогню!
Я на лінії обстрілу , на барикадах любовних
Взором твоїм роздягнена,
Еросом обеззброєна…
Рвуться останні кордони ситцю,
Падають ниць відмови…
Вогонь, як традиція!
Плавиться, розливається в чаші струмінь,
Наповнює мене шал,любовні шаманять рухи…
Емоції тишу наріжуть, мов струни гітарні,
Пучки й зап’ясток обпікають цілунки,
Я в зоні вогню, я на лінії обстрілу,
я в зоні наступу…
Плавлюсь,
Падаю, ні,
Лечу…
17.05.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260073
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 17.05.2011
автор: gala.vita