За вікнами ховають свої долі
Безліч істот, народжених на волі,
Мільйон людей закрили свою душу,
І я також свою сховати мушу.
Коли по склі ковзнуть байдужі очі,
Я їх ловити буду до півночі,
Раптом майне у когось побажання
Моїй душі поставить запитання.
Прохожим людям враз вікно розчиню,
Відверто кинусь, навіть якщо згину,
До них притулю спраглу свою душу,
Закон людський нарешті я порушу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260113
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2011
автор: Есмунт