А уяви собі, що я навмисно
Іноді засмучую тебе,
Щоб почути плач і стогін,
Що так зворушує мене
Уяви що лиш страждання може
Розтопити серце крижане моє
Але ж чиє страждання може?
Лише твоє...
Хвилин на двадцять зможуть вбити
Звіра дикого в мені
Солодкі сльози ці твої мої
Зрозумій, я на самому дні
Пробач, молю, прости, кохай
Ти плач, кури й страждай,
Але до серця близько не приймай
Потрібна ти мені...кохай
До серця близько не приймай...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260115
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2011
автор: kaliujniy